Лежала я в больнице, пришлось беседовать с больной,
Чтоб обратилась она к Богу, помолилася со мной.
Бог милостив, Он хочет, чтоб грешники к Нему пришли,
Он милует и любит, чтобы они Его нашли.
Как тяжело всем людям, без Бога умирать,
Он на кресте страдая, так хочет всех спасать.
Он кровь свою святую, пролитой на кресте,
За нас за всех страдая, доверься Ему вполне.
Со мной ты помолися, услышит Он, поверь.
Он милует и любит, пока открыта дверь.
Он Бог мой милостивый, Его я славлю и люблю.
Он отвечает на молитву, за все Его благодарю.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Пророческая книга Давида - Николай Погребняк Мы привыкли к псалмам относиться, как к песням, как к поэзии. Но
истинные псалмы - это пророчества. А если не так, то они, просто, песни. Псалмы Давида были пророчествами.
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
