Диалог на стихотворение «И великий грех имеет право…»
Диалог на стихотворение «И великий грех имеет право…»
От Андрей Стражевский на: И великий грех имее..., общелит.ру
- Великий грех имеет право
Он ведь свободен от оков
И нету на него управы
Он мил скорее и здоров
Великий грех бредёт по полю
И ищет новых докторов
Великий грех. А я здоровый
И жить в несчастье не готов.
От Наталия:
-То - иллюзорная свобода
То - иллюзорный беспредел,
И многим надоел до рвоты
Болезни - всех земной удел...
Великий грех бредет... - едва ли...
Активен, жаждет перемен,
Он над Землею не порхает,
Но ураганом многих - в плен...
И доктора - не открестятся,
Но в ту же втянуты игру,
Отнюдь от денег не постятся,
Но вносят капитал в судьбу...
И не понять, кто здесь здоровый,
Не разобрать, кто - не удел,
На всех - невежества оковы...
Пока живи, как ты хотел...
Наталия Маркова,
Россия, Ростов-на-Дону
семейная, религиозная образование высшее, интересы - религиозные стихи и проза
Прочитано 2908 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
