А вдруг все это
Мне только снится,
И скоро утро…
Беда умчится,
И злые тени
С зарей исчезнут,
И новый день мне
В окошко брезжит.
И нету больше
Лет этих зимних,
Ночей бессонных
И бурь всесильных,
Друзей и братьев,
Тебя продавших,
Добро и правду
Легко поправших.
Нет больше зла,
И вражды, и боли,
И слов, как будто,
На раны солью.
Остались только
Любовь и милость,
Что словно ливень
С небес струилась!
Страниц Священных
Свет утешенья,
Святого Духа
Прикосновенье.
Все это было,
А не приснилось!
И день тот светлый
Придет, я знаю,
Христа я лично
Тогда узнаю,
И Солнце Правды
Засветит вечно
Для тех, кто плакал
Здесь бесконечно,
Кто перед Словом
Его склонялся,
И перед Богом
Во прах смирялся.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
