Ковыряния в израненном сердце приносят почти невыносимую боль. Но разве не Ты сказал: «Вникай в себя и в учение»? А это значит - сравнивай себя, свои поступки, свои чувства, с тем, что написано. Но когда начинаешь сравнивать, боль неизмеримо усиливается. В Твоем Свете видны все изъяны, все пятна, и как тут не возненавидеть свою собственную душу, особенно когда чувствуешь Твои нежные прикосновения, когда понимаешь как сильна Твоя любовь. О, нет! не ласкай так нежно, не люби так преданно! Ах, что я говорю? Я не смогу жить без Твоей любви, я не смогу дышать, если не стану пить от Твоего Духа. Ты нужен мне как хлеб. Я умираю от голода, если не ощущаю Твоего присутствия, я погибаю от жажды, если не пью Твое вино.
Почему Ты позволяешь кровоточить моему сердцу? Зачем Ты причиняешь мне страдания Своей возвышенной любовью? И почему так сладко от этой боли? В ней жажда достичь совершенства и невозможнось достичь, в ней тоска по кристальной чистоте и отвратительная обнаженность вселенской грязи, в ней исцеление и врачевание последствий греха.
Ты просишь меня потерпеть. Хорошо, Господь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
